Прес-реліз

8 червня 1999 р.

До складу комісії увійшли: Міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Шевчук В.Я., заступник Міністра - Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища Яцик А.В., заступник голови Держбуду Семчук Г.М., заступник голови Київської міської державної адміністрації Фоменко І.А., начальник Київводоканалу Попов О.Ю., начальник Київспецавтотрансу Степанюк А.П., директор Бортницької станції аерації Шаповалов В.П., представники Головної державної екологічної інспекції, обласного і міського управлінь екобезпеки, інших комунальних служб міста, керівники Обухівської райдержадміністрації.

В Києві на сьогодні 2300 км каналізаційних мереж, з них повністю амортизовано 800 км, які потребують негайного ремонту. Найбільш складна ситуація на міських каналізаційних колекторах, яка може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій. Так, Головний міський каналізаційний колектор діаметром 3000 мм був побудований і введений в експлуатацію у грудні 1969 року. Повна довжина колектора становить 9,2 км, глибина залягання на деяких ділянках досягає 95 м. Колектор виконаний за усіма правилами будівництва інженерних споруд такого типу, але пройшло 30 років. Колектор потребує капітального ремонту, оскільки повна його амортизація настала ще в 1992 році.

Колектор починається в північно-західній частині міста в районі вул.Фрунзе і проходить через центр міста, підключається до правобережного колектора в районі вул.Саперно-Слобідська.

Обстеження частини колектора, проведене в серпні 1998 року показало, що верхня його частина піддана корозії в середньому на 12 см, в окремих місцях виявлена глибока корозія глибиною до 25 см. Враховуючи, що облаштування колектору виконано залізобетонними тюбингами товщиною 16 см, а з середини залізобетонною “сорочкою” товщиною 14 см, комісія прийшла до висновку, що шалига залізобетонної “сорочки” скородована повністю на всю товщину, місцями корозія пошкодила залізобетонні тюбинги. Стан колектора в межах обслідування дає підстави для висновку, що його стан не кращий і в інших місцях. Критичну ситуацію стримує лише те, що колектор проходить в досить міцних глинах.

В результаті довгої експлуатації (близько 33 років ) і впливу агресивного середовища, споруди першого блоку потребують капітального ремонту. Разом з тим необхідно виконати реконструкцію грабельного відділення насосної станції першого підйому, капітальний ремонт пісколовок, первинних відстійників, аеротенок, вторинних відстійників першого блоку і метантенків, провести обробку аеробно стабілізованого мулу. На спорудах другого і третього блоків необхідно провести заміну системи аерації в аеротенках; на вторинних відстійниках третього блоку - замінити переливні лотки.

Необхідна заміна основного технологічного обладнання: насосних агрегатів, нагнічувачів.

Головна проблема - оброблення осаду.

Мулові площадки перевантажені, заповнені осадом, необхідна їх реконструкція.

Орієнтовна вартість всіх робіт – 50 млн. гривень.

У 1997 році на трьох чергах станції з метою підвищення якості очистки були змонтовані три установки по приготуванню та дозуванню розчинів флокулянтів (одна на кожній черзі ). Випуск очищених стічних вод здійснюється до магістрального каналу, де проходить змішування з очищеними стічними водами, які йдуть із споруд першої черги. Суміш очищених стічних вод по магістральному каналу відводиться до насосної станції Бортничі-Вишеньки. А потім через розсіюючий випуск - до р. Дніпро.

Стосовно вимог природоохоронного законодавства існуюче положення, що склалося на звалищі в с. Пирогів оцінюється як незадовільне, витік фільтрату продовжується, іде інтенсивне забруднення навколишнього природного середовища.

Для поліпшення екологічної ситуації в районі звалища було розроблено “План проведення першочергових заходів по підготовці проектного рішення по запобіганню забрудненню грунтів, грунтових вод і р. Віта в районі звалища в с. Пирогів”. АТ “Київпроект” в 1994 році розроблено проектно-кошторисну документацію на будівництво очисних споруд. На сьогоднішній день заплановані роботи виконуються недостатньо, оскільки ситуація не тільки не змінилась на краще, а ще і погіршилась: рівні грунтових вод в тілі звалища підвищуються, фільтрат проходить через суглинистий прошарок, перетікає вздовж станції перекачки та відстійників в заплаву р. Віта. На сьогоднішній день невідомо на яку відстань розповсюдився фільтрат від тіла звалища, оскільки спостереження відсутні, крім того потрібно вирішити питання очистки фільтрату. Є необхідність встановлення обладнання з очистці фільтрату потужністю до 50 куб.м/добу.

Для точного встановлення стану екологічної ситуації в районі за 13 років після закриття звалища промислових і комунально-побутових відходів біля с. Пирогів і для розробки конкретних заходів по запобіганню забруднення земель і водної екосистеми р.Дніпро необхідно:

• розробити і здійснити систему моніторингу в районі звалища;
• для запобігання розтіканню фільтрату по поверхні грунту і перехоплення фільтраційних потоків розробити і побудувати систему дренажів.

Земельна ділянка площею 56,3 га була виділена ДКП “Київспецтранс” під розміщення полігону № 5 із земель колгоспу “Вітчизна” у постійне користування відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР від 07.02.84р. № 50-р. До складу полігону увійшли дві ділянки для складування відходів: майданчик “А” - площею 17,6 га та майданчик “Б” - площею 18,15 га.

Експлуатація першої черги полігону (майданчик “Б”) розпочалася у 1986 році. На сьогоднішній день складування відходів завершено - поховано близько 30 млн.куб.м відходів. З метою нарощування потужностей першої черги полігону, оскільки рівень складування відходів значно перевищував проектну відмітку, ВАТ “Київпроект” було розроблено проект її реконструкції, яка дасть можливість захоронювати відходи ще на протязі трьох років.

Внаслідок прориву протифільтраційного екрану другої черги полігону в січні 1998 року та скиду зливових вод з прилеглої території на карти складування відходів, біля дамби вже другої черги створилось фільтраційне озеро, в якому зосереджено близько 30 -40 тис.куб.м фільтрату.

На сьогодні в районі полігону накопичилось близько 130 тис.куб.м фільтрату і нарощування його кількості продовжується. Ситуація загострюється ще й тим, що огороджувальна дамба першої черги звалища не має захисного екрану і не виключена можливість прориву дамби, що може призвести до непередбачених наслідків в результаті попадання величезної кількості фільтрату через р.Сіверка в р.Дніпро.

Мінекобезпеки залучило до вирішення проблеми знешкодження фільтрату ряд наукових закладів, а саме: Інститути біоколоїдної хімії, біоорганічної хімії та нафтохімії, мікробіології та вірусології, колоїдної хімії та хімії води, Києво-Могилянської академії.

Найбільш прийнятною є розробка Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, суть якої полягає в закріпленні фільтрату за допомогою підібраних тампонажних розчинів. Крім того, ця розробка дає можливість закріпити нижню, незахищену частину дамби на першій черзі полігону, а також знешкоджувати осад, який залишається від фільтрату після його очистки на установці.

Проблема ця має надзвичайно важливе значення для 30 млн. жителів України, оскільки вони користуються водою р.Дніпро для питних цілей нижче впадання р.Сіверки в р.Дніпро.

Для запобігання можливим катастрофічним ситуаціям в районі полігону № 5 і в басейні р.Дніпро необхідно:

- розробити Програму екологічно безпечної експлуатації полігону № 5 промислових і комунально-побутових відходів;