|
|
Прес-реліз 12 січня 1999 року
2 Сторінки
Проблеми переходу на озонобезпечні речовини
У 1985 році Україна підписала, а у 1986 році ратифікувала Віденську конвенцію про охорону озонового шару. На основі цієї конвенції було підписано (18 лютого 1988 року) та ратифіковано ( 20 вересня 1988 року ) Монреальський протокол по речовинах, що руйнують озоновий шар. Ним визначено перелік таких речовин та заходи поступового зменшення їх виробництва та використання. 164 країни приєдналися до Монреальського протоколу і взяли на
себе солідарні зобов”язання.Україна вже 4 роки не виконує вимоги Монреальського протоколу.
Зважаючи на важкий економічний стан, Сьома конференція Сторін Монреальського протоколу у грудні 1995 року ухвалила спеціальне Рішення, яким надала Україні відстрочку по виконанню зобов’язань до 2000 року та рекомендувала Всесвітньому Екологічному Траст-фонду надати фінансову підтримку для переходу на озонобезпечні речовини та технології.
Для отримання фінансування:
В результаті проведеної роботи Всесвітній Екологічний Траст-фонд прийняв рішення надати Україні безповоротну фінансову допомогу (грант) у розмірі 23,2 млн. доларів США, що мають бути використані на придбання і встановлення новітнього обладнання на українських заводах та підприємствах.
Україна не має власного виробництва озоноруйнуючих речовин. Ці речовини імпортуються з Російської Федерації. 7 жовтня 1998 року Росія взяла зобов’язання у 2000 році закрити все нинішнє виробництво речовин, які руйнують озоновий шар. Таким чином, якщо не реалізуємо грант, існує реальна загроза зупинки вітчизняних підприємств в різних галузях промисловості.
Реалізація гранту як безповерненої фінансової допомоги дозволить розв’язати декілька важливих проблем:
Питання ратифікації гранту вже двічі ставилося на голосування у Верховній Раді України, але не набирало необхідної кількості голосів.
Використовуючи відносні розрахунки, можна сказати, що на кнопці кожного народного депутата зараз доля 60 робочих місць в Україні. А кожне робоче місце у таких високотехнологічних галузях коштує 30-40 тис. доларів. Тобто, голосуючи по цьому проекту, наші парламентарії можуть зробити особистий внесок в розвиток своєї країни у розмірі до 2 млн. доларів простим натискуванням кнопки “за”.
Прийняття Закону стане важливим внеском до справи поліпшення екологічного стану як у себе в країні так і в усьому світі. Реалізація гранту одночасно сприятиме також відродженню конкурентоздатного вітчизняного виробництва і розв’язанню соціальних проблем – зменшення безробіття, збільшення надходжень до бюджету для соціальних виплат.
Прес-центр
тел. 228-15-64
