Ратифіковано конвенцію

19 березня 1999 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про збереження мігруючих видів диких тварин.

Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин прийнята у Бонні 23 червня 1979 року і набрала чинності 3 листопада 1983 р. Зараз сторонами Конвенції є 49 країн з Африки, Центральної та Південної Америки, Азії, Європи та Океанії. Головна мета конвенції — розробка і вжиття спільних заходів щодо збереження мігруючих видів тварин на протязі всього їхнього міграційного шляху на землі, у повітрі і воді.

Конвенція була розроблена згідно з рекомендацією 32-го Плану дій Конференції ООН з проблем навколишнього середовища людини (Стокгольм, 1972). У цьому документі була визнана необхідність співпраці різних країн у галузі охорони тварин, що мігрують через національні кордони або між регіонами різної національної юрисдикції, включаючи морські акваторії. На протязі всього міграційного шляху тварини зазнають значного негативного впливу через деградацію місць перебування, як тих, де вони розмножуються, так і тих, де вони живляться або зимують, а також через інтенсивне полювання. Завданням Конвенції є також поєднання інтересів розвитку та збереження довкілля, що було підкреслено на Конференції Організації Об'єднаних Націй з розвитку та довкілля у 1992 р.

Започатковуючи Конвенцію, світова спільнота виходила з розуміння того, що збереження та ефективне регулювання використання мігруючих видів диких тварин потребує спільних зусиль всіх держав, у межах національної юрисдикції яких ці види проводять ту чи іншу частину свого життєвого циклу. Ця Конвенція розглядається як важливий інструмент виконання положень Конвенції про збереження біорізноманіття, ратифіковану Україною, в частині охорони мігруючих тварин.

Через територію України мігрують деякі види ссавців, її також перетинає один з основних шляхів міграції птахів з Європи до інших частин світу. Зокрема, Чорноморський біосферний заповідник, Сиваш, Дунайські плавні, коси Азовського моря та інші території є місцем зупинки, гніздування та живлення величезної кількості птахів, серед яких є види занесені до Червоної книги України, Європейського червоного списку та Червоної книги Міжнародного Союзу охорони природи (МСОП).

Україна, ставши незалежною державою та усвідомлюючи свою відповідальність як частини світового співтовариства за збереження дикої флори та фауни в усьому їх біорозмаїтті для блага людства, робить певні кроки на міжнародній арені задля розширення та координації діяльності щодо охорони довкілля. Наша країна в 1994 році ратифікувала Конвенцію про біологічне різноманіття 1992 р.), в 1996 році Бернську Конвенцію про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (1979 р.) і Рамсарську Конвенцію про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (1971 р.), стала членом Ради Європи та затвердила Всеєвропейську програму збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. Приєднання України до Боннської Конвенції значною мірою сприятиме подальшому виконанню заходів стосовно збереження як нашої фауни, так і в світовому контексті і дозволить більш якісно виконувати вимоги законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ" та "Положення про Червону книгу України".