|
|
Прес-реліз
29 січня 1999 року
2 стор.
Місія Глобального екологічного фонду в Україні
З 25 по 29 січня 1999 р. на запрошення Мінекобезпеки в Києві працювала місія експертів Глобального екологічного фонду (ГЕФ), яка проводила в рамках проекту ГЕФ “Вивчення можливостей розширення діяльності у сфері біологічного різноманіття (
Study of Biodiversity Enabling Activities)” один з своїх “Country visits”, тобто виїздів у вибрані країни. Україна була вибрана з 13 країн, в яких мали побувати аналогічні місії. Вивчення проводилося спільно з UNDP (Програма ООН з розвитку), UNEP (Програма ООН з навколишнього середовища), Світовим Банком при підтримці Секретаріату Конвенції про біологічне різноманіття.Згідно з Проектом можливості розширення включають заходи по складанню реєстрів, об‘єднанню розрізненої інформації, аналізу політики, стратегій та планів дій – і все це становить основу заходів щодо допомоги ГЕФ країнам.
На травень 1998 р. ГЕФ надав допомогу 115 заходам щодо можливостей розширення діяльності у сфері біорізноманіття у 120 країнах на суму більше ніж 37 млн. дол. Мета приїзду полягала в огляді того, що вже зроблено з точки зору впровадження розширеної діяльності у сфері біорізноманіття та що може бути зроблено для підсилення цієї діяльності в майбутньому.
Під час цього візиту керівник місії Ярл Харлстад та член місії Аджай Гупта мали ряд зустрічей з представниками урядових і неурядових організацій та наукової спільноти, на яких були обговорені питання практичних наслідків допомоги ГЕФу в рамках згаданого проекту в Україні, оскільки протягом 1995-1998 років ГЕФ надав певне фінансування в складі трьох природоохоронних проектів на розширення можливостей діяльності у сфері біорізноманіття, а саме - розробку та впровадження “Концепції збереження біологічного різноманіття України” та “Національної програми збереження біологічного різноманіття в Україні до 2015 року”.
За період роботи місії відбулися зустрічі з міністром охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України В.Я.Шевчуком та заступником міністра В.В.Васильченком, начальником Управління охорони природи Мінекобезпеки Давидок В.П., директорами Інституту ботаніки НАН України акад. Ситником К.М. та Інституту зоології акад. Акимовим І.А., представниками Головного управління національних природних парків та заповідної справи, Центрального ботанічного саду, директором Нового регіонального екологічного центру Павлюченком П.Г., заступником начальника науково-організаційного відділу НАН України Волошиним В.В., керівництвом представництва Світового банку в Україні, представниками Інституту рибного господарства НАН України Мальцевим В.І., Держуправління екологічної безпеки в м.Київ, Державного комітету України по земельних ресурсах, Головою комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ю.І.Самійленком, представником Кабінету Міністрів України А.П.Дембицьким, представником
UNDP в Україні, заступником начальника Головного управління лісового господарства Державного комітету лісового господарства В.Парфенюком.Для довідки:
Україна ратифікувала Конвенцію про біологічне різноманіття 29 листопада 1994 року і таким чином взяла на себе зобов‘язання розробити програму збереження та сталого використання біорізноманіття. 12 травня 1997 р. Кабінет Міністрів затвердив Концепцію збереження біологічного різноманіття України Згідно з цією Концепцією Мінекобезпеки разом з Мінагропромом, Держлісгоспом, Держкомземом, Держводгоспом, Національною академією наук України, Українською академією аграрних наук та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади підготувало проект Національної програми збереження біологічного різноманіття на 1998-2015 роки.
Внаслідок господарської діяльності в Україні, особливо в останнє століття, відбулися значні зміни ландшафтів та середовищ існування видів дикої флори і фауни. Зокрема, різко зменшилась площа лісів, природних луків, боліт. Практично знищено Степ як природний біом. Значний вплив на природні території мала зміна їх гідрологічних умов, викликана будівництвом гідроелектростанцій та штучних морів, обводненням Степу. Спостерігається антропогенне забруднення значних територій, в тому числі важкими металами, радіонуклідами, стійкими органічними сполуками, що загрожує втратою гено-, цено- та екофонду.
В той же час Україна має багату біоту, яка нараховує понад 25 тис. видів рослин та 45 тис. видів тварин і яка вимагає збереження. Проте, збереження самих лише видів флори і фауни для охорони біологічного різноманіття в цілому є недостатнім. Основна роль в цьому має покладатись на збереження умов місцезростання видів рослин та умов перебування видів тварин.
З цією метою, проект Національної програми побудований на екосистемному підході, коли в основу збереження біологічного різноманіття покладено питання збереження гірських, лісових, степових та лучних, прибережно-морських та морських, річкових та заплавних, озерних та болотних екосистем, а також збереження біологічного різноманіття агроландшафтів та територій інтенсивного ведення господарської діяльності
Прес-центр
