Up ] Експертний висновок щодо причин, які призвели ] [ Водні ресурси ] Ерозійні процеси ] Земельний фонд Закарпаття ] Наслідки та збитки природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Закарпатської області від повені 1998 року ] Заходи, направлені проти водної ерозії ]

Водні ресурси

Вплив на стан водогосподарської діяльності в області продовжує здійснювати загальний економічний стан та відповідно спад виробництва. В 1997 році збереглася тенденція зменшення об'ємів забору прісних вод з природних джерел водопостачання та їх використання. Так, загальний забір води в порівнянні з 1996 роком знизився ще на 11,46 млн.м3 і становить 96,94 млн.м3. Таке зменшення об'єму забору води є одним з найбільших на протязі 90-х років. Проте, на фоні зменшення загального об'єму водоспоживання збільшився об'єм забору води на виробничі потреби. Так, за рахунок підприємств і організацій Хустського району, міст Мукачева і Ужгорода об'єм водопостачання на виробничі потреби збільшився на 7 млн.м3 в порівнянні з 1996 роком. Знизилися об'єми забору води на господарсько-питні потреби, сільськогосподарські потреби та на потреби зрошення.

Загальне зменшення об'ємів забору та використання води не могло не позначитися на об'ємах водовідведення. Так, в порівнянні з 1996 роком, об'єм водовідведення зменшився на 3 млн.м3 і становив 64,73 млн.м3. Відповідно у поверхневі водойми області було скинуто 57.61 млн.м3, що на 0,9 менше ніж у 1996 році. Знизився відповідно на 3 млн.м3 скид забруднених стічних вод, та збільшився на 21,8 млн.м3 об'єм скиду нормативно-очищених стічних вод. Але говорити про покращання стану очистки стічних вод в області рано. Невирішеною проблемою продовжує залишатися стан очистки стічних вод каналізаційними очисними спорудами комунальних господарств та підприємств населених пунктів області. В 1997 році дисбаланс між потужностями очисних споруд та кількістю стічних вод, що на них поступають, зменшився. Зменшення, в основному, відбулося за рахунок зниження об'єму забору води, а не за рахунок розширення потужностей очисних споруд. Враховуючи, що майже всі очисні споруди на території області потребують ремонту, на що відсутні кошти, при збільшенні об'єму забору води в майбутньому збільшиться і об'єм скиду забруднених стічних вод.

Серйозною проблемою продовжує залишатися стан очистки стічних вод КОС м.Ужгород. Із загального об'єму забруднених стічних вод, що були скинуті в поверхневі водойми області в 1997 році частка м.Ужгорода складає 10,86 млн.м3 або 85%. Ужгородські міські очисні споруди перевантажені вдвоє. Заходи, що були прийняті держуправлінням екобезпеки, дозволили не допустити аварійних скидів в р.Уж. Проте неодноразові звернення держуправління екобезпеки в різні інстанції з листами про виділення коштів на будівництво ІІІ-ї черги КОС м.Ужгород позитивних результатів не дали. Власник Ужгородського ВУВКГ-Ужгородський міськвиконком самостійних мір для вирішення питання в цьому напрямку за останні два роки не приймав.Із-за відсутності коштів не велося будівництво КОС смт.Міжгір'я, будівництво або реконструкція КОС м.Тячів на 1997 рік не планувались.

Не відбулося у 1997 році покращення ситуації з очисткою стічних вод від об'єктів санаторно-курортного і туристичного комплексу та об'єктів переробної галузі. Із-за відсутності необхідного фінансування не вдалося здати в експлуатацію очисні споруди санаторію "Сонячне Закарпаття". Неритмічна робота плодоконсервних заводів, недосконалість технологій очистки стічних вод та застарілість конструкцій очисних споруд не дає змогу добитися ефективної роботи очисних споруд.

У відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.96 р. N22. "Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, які належать суб'єктам підприємницької діяльності" в області продовжується робота по її реалізації. Проте вибіркові перевірки каналізаційних очисних споруд, які передані на баланс місцевих Рад та аналіз ситуації, що складається, показали неспроможність місцевих органів влади забезпечити умови їх ефективної роботи. В області створено спеціалізовану службу - обласне виробниче управління "Закарпаткомунремсільбуд", яка повинна б допомогти у вирішенні цієї проблеми.Але говорити про ефективну роботу цієї служби ще рано. Як приклад вперше до числа об'єктів-забруднювачів поверхневих вод в області потрапила селищна Рада смт.Середнє. Враховуючи таку ситуацію, що склалася та на виконання постанови колегії Мінекобезпеки України N5 від 9.04.97 р. постановами Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища по Закарпатській області введено обмеження на будівництво, реконструкцію, розширення об'єктів промислового і житлово-соціального призначення до завершення будівництва очисних споруд в містах Ужгород, Тячево, Чоп та смт.Міжгір'я і Перечин.

Своєчасно вжиті заходи дозволили покращити роботу каналізаційних очисних споруд м.Чоп. На протязі минулих років будівництво із-за відсутності коштів практично не велося. Після цілого ряду санкцій з боку держуправління екобезпеки будівництво КОС м.Чоп було продовжене. Проведено ремонт аеротенків, відновлено роботу біофільтру. За рахунок цього припинено скид недостатньо-очищених стоків в об'ємі 150 тис.м3/рік. Для припинення скиду неочищених стічних вод вцілому по м.Чоп необхідно закінчити будівництво нового комплексу КОС, яке веде Львівська залізниця.

Регулярний контроль за веденням будівництва очисних споруд потужністю 4 тис. м3/добу смт. Перечин, що був встановлений з боку держуправління, неоднаразові звертання до органів влади області, посильна фінансова допомога дали свої результати. В кінці 1997 року каналізаційні очисні споруди смт. Перечин були здані в експлуатацію.

Продовжує покращуватися ситуація з очисткою стічних вод м.Мукачева. Роботи, проведені працівниками КОС, регулярний, контроль з боку держуправління за поступовим вдосконаленням технологічної очистки дозволили при збільшенні загального об'єму скиду стічних вод в порівнянні з 1996 роком на 1,4 млн.м3 не допустити скиду недостатньо очищених та неочищених стічних вод в р.Латориця. Проте, актуальним продовжує залишатися питання з закінченням будівництва цеху по зневодненню намулу,так як з 10 існуючих намулових площадок вільною залишається тільки одна.

Продовжувалась робота по впорядкуванню та вдосконаленню механізму оплати за використання водних ресурсів, збільшенню надходження коштів до місцевого та державного бюджетів шляхом встановлення лімітів забору води і скидів стічних вод у дозволах на спецводокористування. В 1997 році видано 108 дозволів на спецводокористування та затверджено 14 проектів ГДС, з яких по басейну р.Тиса - 7; по басейну р.Уж - 1; по басейну р.Латориця - 5; по басейну р.Боржава -1. Підприємствам, які здійснювали спеціальне водокористування без наявності необхідного на те дозволу, було встановлено нульовий ліміт забору води. Зведена інформація передана до податкових адміністрацій області та районів для контролю за платежами за використання водних ресурсів. Така інформація додатково була подана до міжрайонної природоохоронної прокуратури.

 

З метою розробки регіональної програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства в 1997 році була проведена оцінка сучасного стану існуючих каналізаційних споруд та ефективності їх роботи. Інформація та пропозиції держуправління екобезпеки були передані до обласного управління житлово-комунального господарства.

Для контролю за раціональним використанням водних ресурсів та дотриманням вимог природоохоронного законодавства держуправлінням вживатимуться заходи щодо максимального скорочення числа водокористувачів, що здійснюють водокористування без наявності необхідного на те дозволу.